Досвід роботи Профспілки працівників інноваційних та малих підприємств України зі створення нових організацій

Досвід роботи

Профспілки працівників інноваційних та малих підприємств України

зі створення нових організацій

 

Профспілку працівників інноваційних і малих підприємств України було створено на початку 90-х років за ініціативою активістів, самостворених оргкомітетів з числа працівників кооперативів, ВАТів, ЗАТів, ТОВ, венчурних фірм, приватних і колективних підприємств для правового, соціального й побутового захисту працюючих.

Доволі швидко Профспілка розросталася і вже у 2001 році її чисельність становила 58 тисяч осіб у 3 тисячах первинних та 14 регіональних організаціях.

Проте через несприятливі умови розвитку малого підприємництва, позбавлення профспілок функцій соціального страхування та з інших причин Профспілка з часом почала втрачати чисельність та організації. Так, протягом 2006-2009 рр. вона лишилася майже половини організацій, а її чисельність скоротилася до 10,8 тисяч осіб.

У вересні 2010 року пленум Профспілки визначив завдання щодо створення нових організацій, використовуючи особисті контакти голів її регіональних структур з представниками Спілки малих і інноваційних підприємств України, регіональних об’єднань роботодавців. Були встановлені конкретні завдання щодо:

- створення первинних організацій в Запорізькій, Львівській, Полтавській, Рівненській, Вінницькій, Черкаській областях із прямим підпорядкуванням Центральній раді Профспілки;

- відновлення діяльності Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Херсонської обласних організацій;

- підбору ініціативних та активних керівників організацій Житомирської та Закарпатської областей.

П’ятий з’їзд (березень 2011 р.) підтримав напрацювання пленуму, проголосивши курс на відновлення Профспілки, розширення географії її організаційних ланок, зміцнення та укріплення зв’язків з територіальними профоб’єднаннями.

Після з’їзду Центральна рада ще двічі (вересень 2011, березень 2012 р.) розглядала питання організаційного зміцнення Профспілки та вносила корективи в хід цієї роботи. Неабияким чинником став прихід ініціативних керівників усіх ланок Профспілки, які до цього мали напрацьовані зв"язки з громадськими, релігійними та бізнесовими структурами.

На виконання поставлених завдань президією Профспілки розроблено методичні рекомендації, практичні посібники щодо залучення до Профспілки та створення її організацій, а для популяризації завдань Профспілки – презентаційні матеріали, буклети та пам"ятку для керівника підприємства.

Було створено реєстр потенційних регіонів, за якими закріплено керівників Профспілки. Вони здійснили пошук ініціативних працівників підприємств, небайдужих до потреб людей.

Саме ці активісти й організовували практичну роботу серед працюючих щодо залучення до профспілки, доводячи переваги профчленства. Їх уповні було забезпечено необхідними методичними матеріалами та навчено такій роботі. Вони очолювали ініціативні групи, які проводили установчі збори зі створення профорганізацій та протокольно оформлювали ці рішення, а далі ставали лідерами цих профорганізацій. Координація роботи й необхідна допомога надавалася президією Профспілки через електронні засоби інформації, а також за допомогою Інтернету.

Робота зі створення профспілкових організацій наштовхувалася на низку перепон, перш за все з боку керівників підприємств. «Що ви можете?» і «Що ви даєте?» – це найперші питання, з яких починалася предметна розмова з власником малого підприємства щодо створення профспілкової організації. Профспілка використовувала при цьому різні методи й засоби як традиційні, так і дещо інші.

Найпершим аргументом служила потреба в соціальному діалозі та партнерстві для забезпечення стабільної роботи підприємства, налагодження здорового морально-психологічного клімату, націленості колективу на забезпечення його процвітання і розвитку, як основи благополуччя сторін, де конфліктні ситуації можуть врегульовуватися за посередництвом представника вищого органу Профспілки.

Серед інших аргументів також використовувалася можливість Проф-спілки у наданні спілчанам та їхнім сім’ям пільгових послуг з санаторно-курортного лікування та відпочинку, забезпечення дитячого літнього оздоровлення, організації святкових новорічних заходів для дітей тощо.

Інколи аргументом для керівника ставала можливість отримати у Профспілці без банківських перепон безвідсоткову поворотну фінансову допомогу для вирішення соціально-економічних потреб його працівників.

Вищі органи Профспілки всіляко сприяють своїм нечисельним організаціям у профспілковій роботі, насамперед із фінансових питань. З ними укладаються договори про профспілкове обслуговування, за якими профвнески первинок акумулюються на рахунках вищих профорганів, але залишаються їхньою власністю та використовуються за рішеннями первинок.

Заходи з реалізації рішень п"ятого з"їзду Профспілки та її пленумів щодо організаційного зміцнення почали приносити результати. Нині її чисельність становить 20,5 тис. спілчан у 931 первинній профспілковій організації. За минулий 2011 рік Профспілка збільшилася на 124 первинки з числа малих, середніх, орендних підприємств, акціонерних товариств, банківських установ, інших громадських організацій, а протягом двох останніх років вона зросла майже на 10 тисяч осіб. Крім того:

- відновлено діяльність Дніпропетровської, Одеської й активізовано діяльність Житомирської і Херсонської обласних організацій;

- створено Кримську республіканську, Запорізьку, Львівську, Хмельницьку, Полтавську обласні організації;

- у процесі організаційного оформлення перебувають Харківська, Чернігівська і Вінницька обласні організації.

 

Департамент розвитку

профспілкового руху апарату ФПУ