Досвід роботи Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України з організації навчання профспілкових працівників і активу

Досвід|дослід| роботи

 

Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості|гірняків| України

з організації навчання профспілкових працівників і активу

    

 

Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості|гірняків| України об’єднує 560 тисяч членів. Важливою|поважним| складовою її діяльності є виконання |цілі|завдань|задач|, визначених V з’їздом Профспілки (2010 р.), серед яких є|з'являється| організація навчання|вчення| різних категорій профспілкових працівників і активістів.

У Профспілці переконані, що для ефективного ведення переговорів з роботодавцем сучасний профспілковий лідер повинен мати грунтовні знання з широкого кола питань, зокрема серйозну правову та економічну підготовку, оскільки саме вона допомагає захищати права та інтереси спілчан. Крім того, він повинен добре знати|цілком| теорію та практику профспілкового будівництва, а також статутні норми щодо принципів організації та діяльності Профспілки|гірняків|.

Донедавна в Профспілці діяла традиційна схема підготовки профспілкових кадрів та активістів. Зокрема, у первинних організаціях знання здобувались шляхом проведення щоквартальних семінарів, вивчення та популяризації кращого досвіду роботи. Але це не гарантувало системності у навчанні та високої якості знань.

В даний час впроваджена чітка безперервна система навчання профспілкових працівників і активістів у первинних, Криворізькій міській, п’яти обласних та Кримській республіканській організаціях.

Зараз у Профспілці налагоджено трирівневу систему навчання, яка передбачає навчання профактиву та профспілкових працівників на рівні:

- профспілкових комітетів первинних організацій;

- профспілкових комітетів територіальних організацій;

- Центрального комітету Профспілки.

 

Визначено категорії профактиву та профспілкових працівників, які навчаються|виучують| на відповідних рівнях|вчення|:

на рівні профспілкових комітетів первинних організацій забезпечується навчання:

- голів цехових комітетів;

- членів профкомів і цехкомів, членів їх постійних комісій;

- профгрупоргів|;

- резерву профспілкового активу;

 

на рівні профспілкових комітетів територіальних організацій:

- голів профкомів первинних організацій;

- звільнених|визволяти| голів цехових комітетів;

- членів постійних комісій профспілкових комітетів республіканської, обласної, міської та первинних організацій;

- членів контрольно-ревізійних комісій територіальних і первинних орга­нізацій профспілки;

- фінансових працівників і скарбників профкомів;

- працівників апаратів територіальних комітетів і профкомів великих первинних організацій;

- резерву профспілкових кадрів;

на рівні Центрального комітету Профспілки:

- голів профспілкових комітетів республіканської, обласних, міської та крупних первинних організацій;

- членів постійних комісій центрального й територіальних комітетів та голів комісій профкомів крупних первинних профспілкових організацій;

- членів контрольно-ревізійних комісій Профспілки і її територіальних організацій, скарбників крупних первинних організацій;

- фінансових працівників Центрального, територіальних комітетів і профкомів крупних первинних організацій;

- працівників апарату центрального, територіальних комітетів і профкомів крупних первинних організацій;

- правових інспекторів праці та юристів профкомів;

- технічних інспекторів праці;

- резерву профспілкових кадрів;

- профспілкового активу первинних організацій, які безпосередньо обслу­говуються ЦК Профспілки.

Основою для навчання|вчення| |вчення|та найважливішим її рівнем є школи профспілкового активу первинних організацій і методичні кабінети профспілкової роботи, що діють на їх базі.

 

У грудні 2005 року Центральний комітет Профспілки затвердив | Положення|становище| про школу профспілкового активу і методичний кабінет профкому первинної організації, а також рекомендував створити такі школи у первинних організаціях чисельністю понад 5 тисяч осіб. Нині цю норму застосовують і щодо організацій чисельністю понад |нараховують| 3 тисячі осіб.

Профспілкою розроблено і затверджено конкретні рекомендації з організації школи профспілкового активу та роботи методичного кабінету.

Так, Рекомендації з організації школи профспілкового активу первинної організації ПМГУ (ШПА) передбачають такі кроки:

1. Прийняття рішення|постанову| профспілкового комітету про відкриття|відчиняти| школи профспілкового активу первинної організації та затвердження її| керівника.

Визначення груп профспілкового активу для навчання|вчення| в ШПА і відповідальних від профкому за кожну з них.

Затвердження| тематики лекцій, складу лекторської групи, а також розкладу занять на навчальний рік (з 1 вересня (жовтня) до 1 червня (липня)) та |місця|місце-милю| їх проведення для кожної групи з урахуванням|з врахуванням| змінності роботи профактивістів.

2. Оформлення журналів|часописи| для кожної групи слухачів. Ведення групового журналу|часопису| доручається відповідальному від профкому. У журналі|часописі| також висвітлюється тематика лекцій та практичних занять, відвідування слухачами занять.

3. У колективному договорі підприємства вказуються конкретні умови щодо сприяння адміністрацією підприємства навчанню|вчення| профактиву в школах|створіння| (звільнення|визволення| від роботи на час навчання, виділення відповідного приміщення чи конкретного місця|місце-милі| тощо).

4. Забезпечення слухачів методичною літературою і технічними засобами|коштами| навчання|вчення|.

Рекомендації для роботи методичного кабінету з навчання передбачають:

1. Оснащення|обладнання| спеціального приміщення|помешкання| (класу) з індивідуальними місцями|місце-милями| для занять. |із|

2. Забезпечення його оргтехнікою, технічними та|вчення| наочними |наглядною| засобами для навчання|посібником| (кінофільми, навчальні дошки, плакати тощо).

3. Наявність спеціальних стендів з профспілкової   тематики та мотивації профчленства| (тематичні навчальні плани, склад методради|, рішення|постанови| ЦК та інших виборних органів).

4. Оснащення методичними посібниками за напрямами|направлень| профспілкової роботи, а також рекомендаціями, інструкціями та іншою нормативною документацією.

5. Розробку методичних матеріалів на допомогу|посібника| різним категоріям профспілкового активу.

6. Наявність у цехових профспілкових організаціях стендів профспілкового активу, а в профгрупах – куточків|рогів| профгрупорга.|

7. Визначення особи, відповідальної за роботу методкабінету.

У 2010-2011 навчальному році в первинних організаціях чисельністю понад|нараховують| 3 тисячі осіб працювало 26 шкіл профспілкового активу, в той час як у 2009-2010 році їх було 24. У Профспілці діє 14 методичних кабінетів та куточків|рогів| профспілкової роботи.

Навчання в школах профактиву здійснюється щомісяця у визначені календарні дні. Тривалість таких занять за однією чи двома темами становить 2-2,5 години.

Теорія поєднується з її практичним застосуванням у роботі профгрупорга, голови цехової організації. Наприклад, при розкритті теми з гендерного світосприйняття слухачі засвоюють практичну методику щодо отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною-інвалідом чи державної допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або призначення житлової субсидії для одинокої матері.

Навчальні групи формуються за напрямами роботи, в основному по 30-35 осіб, і оформлюються списками. У групі призначають старосту, який веде облік відвідувань, виконання навчальної програми і інформує комісію профкому та методраду про відсутніх. Останні пояснюють причини відсутності, профком вживає заходів для покращання відвідувань. У дні, визначені для занять, профактивісти (згідно зі списком) звільняються від роботи під контролем голів цехкомів і збираються для занять у визначеному місці.

 

Школи профспілкового активу первинних організацій Профспілки сприяють:

- системності та безперервності профспілкової освіти|утворення|;

- удосконаленню існуючих та пошуку нових форм і методів навчання;

- накопиченню і узагальненню позитивного досвіду|досліду| в навчанні|вченні| проф­активу;

- удосконаленню організаційної, внутрішньопрофспілкової роботи.|вчення|

Через школу профспілкового активу профспілковий комітет отримує можливість:

- постійно і диференційовано (з урахуванням|з врахуванням| специфіки підприємства) навчати|виучувати| профспілковий актив без відриву від виробництва;

- виховувати у|прищеплювати| профспілкових лідерів бажання і вміння систематично й самостійно підвищувати свої знання;

- удосконалювати|вдосконалювати| мотивацію членства в Профспілці, сприяти підви­щен­ню його престижності.

Заслуговує на увагу досвід роботи шкіл профспілкового активу таких первинних організацій: ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «Єнакіїв­ський металургійний завод», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ЮГОК», ВАТ «ІНГОК», ВАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», ВАТ «СЕВГОК», ЗАТ «Макіїв­ський металургійний завод», ЗАТ «Макіївкокс», ВАТ «Дніпроспецсталь».

Управлінням організаційної, внутрішньоспілкової і міжнародної роботи ЦК Профспілки постійно вивчається досвід|дослід| з організації навчання|вченню| профспілкових працівників і активу в територіальних і первинних організаціях, який узагальнюється та доводиться до відома всіх організацій для використання в роботі. Зокрема, у минулому році було підготовлено і опубліковано матеріали з|із| практики роботи чотирьох первинних організацій.

|спрямовані|Розроблено також Методичні рекомендації з організації активних форм навчання|вчення|.

Активно працюють над організацією навчання і структурні ланки Профспілки, зокрема виборні органи її обласних, республіканської та міської організацій.

Так, Донецьким, Запорізьким, Луганським, Харківським обласними та Кримським республіканським комітетом протягом 2010-2011 навчального року організовано навчання відповідно 2275, 1674, 951, 506, 349 осіб, з них майже половина – в школах профспілкового активу.

Передову позицію у навчанні тримає Криворізька міська організація, де в минулому році здобули знання майже 2 тисячі осіб.

Обласні комітети забезпечують навчання громадських інспекторів праці, профгрупоргів, голів цехових профспілкових організацій тощо. Обласні та Криворізька міська організація створили школу молодого профспілкового лідера. Відтак у Профспілці налагоджена ефективна система підготовки молодих профспілкових лідерів через участь у різних формах навчання.

Президією ЦК Профспілки щороку здійснюється аналіз стану|достаток| навчання т|вчення|а визначаються завдання щодо його вдосконалення|задачі|.

Так, у листопаді 2010 року президією Профспілки ухвалено рішення про:

- проведення огляду-конкурсу профкомів первинних організацій на кращу організацію навчання|вчення| профспілкового активу;

- затвердження| складу Методичної ради|поради| і лекторської групи ЦК Профспілки та її територіальних комітетів;

- затвердження орієнтовних тематичних планів навчання|вчення| у школі проф­спілкового активу первинних організацій для |слідуючих| голів профкомів первинних та цехових організацій, профгрупоргів, голів (членів) шести основних комісій профкомів та контрольно-ревізійних комісій профспілкових організацій, резерву профактиву.

У вересні 2011 року президією Профспілки прийнято рішення про розширення мережі|сіть| шкіл профспілкового активу і методичних кабінетів (куточків|рогів|) для профкомів первинних організацій чисельністю понад 3 тисячі осіб та|вчення| забезпечення безперервності та багаторівневості навчання відповідно до |вченняперспективних планів. Визначено, що витрати на |цілі|навчання|вчення| мають становити не менше 5% від загальної суми профспілкових внесків.

Визнано за доцільне залучати до навчання|приваблювати| на всіх рівнях лекторів ЦК Профспілки, навчально-методичних центрів профспілок, АПСВ, ХСЕІ та             продовжити навчання пересічних|вчення| членів профспілки з питань трудового законодавства, охорони праці й престижності профспілкового членства|, включаючи підготовку профспілкових агітаторів і пропагандистів з числа профактиву|із|.

Президією дано конкретні доручення Методичній раді Профспілки і структурним підрозділам апарату ЦК Профспілки. Стосувались вони як удосконалення і оновлення тез лекцій, розробки методичних рекомендацій щодо активних форм навчання організаторів і лекторів, так і поліпшення матеріального забезпечення навчально-консультаційного пункту Профспілки.

Президія також внесла пропозицію Федерації профспілок України про розробку Академією праці і соціальних відносин цільових навчальних програм для керівників первинних та територіальних організацій Профспілки, а також щодо необхідності організації для них в Академії постійно діючих курсів.

Базовим для навчання|вчення| профспілкових працівників і активу Профспілки визначено Дніпропетровський зональний навчально-методичний|учбово-методичний| центр профспілок, в якому організовано навчально-консультаційний пункт навчання з шести напрямів|направленнях|:

- внутрішньоспілкова робота, статутна діяльность і профспілкове будів­ництво;

- соціально-економічна, правова робота і соціальне партнерство;

- охорона праці і здоров'я трудящих|працюючих|;

- профспілковий бюджет і фінансова політика профспілки;

- молодіжна політика, культурно-масова, спортивна робота і соціальне страхування;

- гласність та інформаційне забезпечення профспілкової діяльності.

Профспілка також плідно|тривала| співпрацює з навчально-методичними|учбово-методичними| центрами профспілок Чернігівської, Волинської та інших областей, а також курсами підвищення кваліфікації колишнього Міністерства промислової політики України.

На базі|із| Академії праці і соціальних відносин ФПУ та Харківського соціально-економічного інституту Профспілка проводить навчання на вищому рівні системи профспілкової освіти|утворення|.

Загалом у Профспілці протягом минулого року шляхом участі у 125 семінарах, тренінгах, курсах та 19 круглих столах і конференціях здобули знання майже 4,5 тисячі профспілкових працівників і активістів. Профспілка також організувала навчання 925 фахівців з питань охорони праці тривалістю 160, 80 та 40 годин. Після закінчення навчання|вчення| профспілкові працівники і активісти Профспілки отримують|одержують| Сертифікат. Сертифікати про навчання видаються і слухачам Шкіл профспілкового активу.

Фактичні витрати профспілкового бюджету на навчання зросли з 3,4% у 2009-2010 навчальному році до 3,8% у 2010-2011 році.

Лекторська група Центрального комітету Профспілки, сформована з|із| 65 профспілкових працівників апаратів Центрального й територіальних та первинних організацій Профспілки, щороку|щорік| здобуває знання на базі Дніпропетровського ЗУМЦ. Спеціальне навчання|вчення| також проведено і для самих організаторів.

|вчення|Фахівцями|спеціалістами| управлінь ЦК Профспілки, які входять до|із| лекторської групи, розроблено і президією затверджено тези основних лекцій для лекторів шкіл профспілкового навчання, які надіслано усім організаціям Профспілки для використання в роботі. |вчення|

Пильна увага приділяється навчанню і виборними органами усіх рівнів Профспілки. Так, президією Криворізького міського комітету в минулому році організовано семінар лекторів і організаторів навчання|вчення| профкомів, на якому не тільки підбито підсумки навчання, але й здійснено обмін досвідом роботи поміж профкомами первинних організацій, визначено завдання|задачі| і методи їх реалізації на наступний|такий| навчальний рік.

Профспілкою впродовж|упродовж| останніх п'яти років проводяться факультативні заняття серед студентів профільних навчальних закладів            I-IV| рівнів акредитації. Молоді члени профспілки мають можливіть усвідомити мету, завдання та форми діяльності П|ознайомлюються|рофспілки металургів і гірників|гірняків| України для захисту трудових і соціально-економічних прав спілчан, впевнитися у перевагах профспілкового членства.

Цікавим є|поширення| досвід|досліду| Донецького і Дніпропетровського обкомів щодо навчання|вченню| молодих профспілкових активістів. У Донецькому обкомі діє очно-заочна Школа молодого профспілкового лідера, проводяться обласні профспілкові форуми молодих металургів і гірників|гірняків|. Дніпропетровський обком раз на два роки організовує виїзні форуми молоді та тематичні круглі столи, присвячені проблемам працюючої молоді, мотивації профспілкового членства.

Пропозиції щодо вдосконалення навчання, які|речення| надходять до Центрального комітету |надходятьвід організаційних ланок Профспілки, стосуються:

|покращання|- розробки методичних рекомендацій з ділових ігор, круглих столів, тренінгів щодо організації акцій протесту і ін.

- залучення лекторів-міжнародників, істориків профруху;

- підготовки відеофільму щодо активних форм навчання тощо.

Нині перед Профспілкою постало завдання вдосконалити системність навчання на професійній основі. Нагальною є актуалізація тем і форм викладання в школі профспілкового активу відповідно до пріоритетів діяльності Профспілки, зокрема навчання щодо мотивації профспілкового членства, трудового законодавства, охорони праці, колективного договору; розширення кола профспілкових активістів, які потребують навчання. Вимагають уваги й питання щодо вдосконалення практики організації навчання, а саме|вчення|:

- звільнення|визволення| слухачів від роботи на період навчань|вчення|, забезпечення актив­ного відвідування;

- підготовка навчальних аудиторій, створення|створіння| методичних кабінетів;

- забезпечення|створіння| необхідних умов для викладачів і слухачів (технічні засоби|кошти|, методичні розробки тощо|посібник|);

- створення|створіння| необхідних умов для самонавчання членів профспілки і профактивістів;

- оформлення|створіння| на сайті ЦК Профспілки та Зонального навчально-мето­дичного центру Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок розділу для інтерактивного навчання|вчення| профактиву та пересічних членів Профспілки металургів і гірників України.

Структура системи навчання у Профспілці трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України додається.

 

 структура

 

 

Департамент розвитку

профспілкового руху апарату ФПУ