ДЕЯКІ МЕТОДИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

 

ДЕЯКІ МЕТОДИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

 

Експертна панельна дискусія

 

Експертна панельна дискусія це обговорення якого-небудь питання перед аудиторією за участю ряду експертів у певній галузі. Як альтернатива традиційному читанню лекцій обговорення питання різними експертами дає можливість одержати інформацію, глибина якої перевершує глибину матеріалів, представлених одним виступаючим.

Експертна панельна дискусія – не місце для формальних промов, презентацій PowerPoint[1] або структурованого переліку того, що слід сказати. Панельна дискусія дає оптимальні результати, коли створюється неформальна атмосфера, у якій експерти буквально думають уголос перед публікою й не мають часу для того, щоб почати хвилюватися.

 

Панельну дискусію найкраще використовувати:

P для залучення учасників до процесу вирішення завдань (проблем);

P для сприяння кращому розумінню обговорюваної теми;

P замість лекцій і презентацій PowerPoint.

 

Для забезпечення ефективность методу необхідно:

1. Ідеальна кількість: 3-5 експертів

2. Об'єднати людей, що мають різний багаж знань і досвіду.

3. Експерти, які мають протилежні точки зору, дають можливість зробити дискусію більш жвавою.

4. Запросити творчо мислячих людей, які можуть запропонувати різні погляди на проблему

5. Найкраще запрошувати експертів, які можуть виступати вільно, не відчуваючи тягаря необхідності представляти інтереси певної групи.

 

Типова процедура проведення панельної дискусії:

ö Підготувати приміщення так, щоб учасники панельної дискусії могли дивитися один на одного під час бесіди. Зрозуміло, це не повинно бути на шкоду візуальному контакту з аудиторією.

ö Чітко сформулювати тему панельної дискусії (4 хвилини).

ö Представити експертів: назвати їхні посади і вчені ступені та обґрунтувати причину їхнього включення до групи експертів. Це змусить аудиторію слухати більш зацікавлено (4 хвилини).

ö Поставити підготовлені запитання й дати можливість кожному експертові висловитися (30 хвилин).

ö Надати можливість аудиторії ставити запитання. Заздалегідь вирішити, у якій формі буде проходити частина дискусії, присвячена запитанням і відповідям (15-20 хвилин).

ö Потік інформації, що надходить у ході панельної дискусії, часто позбавлений логічної послідовності, й іноді буває важко стежити за складними міркуваннями та аргументацією. Тому важливо підбити підсумок дискусії (5 хвилин).

 

Роль ведучого полягає в тому, щоб:

  • тримати під контролем час і зовнішні фактори;
  • не допускати домінування з боку сильних особистостей;
  • не дати відхилитися від теми дискусії;
  • упорядкувати й пояснити питання з публіки; за необхідності, роз'яснити відповіді;
  • не суперничати з експертами;
  • творчо підходити до організації частини дискусії, присвяченої запитанням публіки, можна застосувати метод «рольової гри».

 

Рекомендації/ Помилки

Тема панельної дискусії має бути чітко визначеною і конкретною, бажано, щоб вона була сформульована у вигляді запитання.

ð Заздалегідь довідатися у членів експертної групи, чи є в них роздавальний матеріал, який можна було б надати публіці.

ð Записати дискусію або доручити кому-небудь вести протокол.  

ð Повідомити членів експертної групи, які питання цікавлять аудиторію й дати її загальну характеристику.

 

Бесіда в «Акваріумі»

 

Бесіда в «акваріумі» – це форма спілкування, яку можна використовувати в численній аудиторії.

«Акваріум» формується з невеликої групи людей – звичайно 5-8 осіб, що сидять у центральному колі і обговорюють яке-небудь питання на очах у великої аудиторії. Порядок участі в «акваріумі» дає можливість залучати «аудиторію» до дискусії, яка розгортається у малій групі. «Акваріуми» можна використовувати в різних обставинах, у тому числі на семінарах, навчальних заняттях, конференціях, організаційних зустрічах і публічних зборах. «Акваріуми» дуже корисні під час обговорення спірних питань між групами, які не можуть дійти до єдиної думки, або для обміну ідеями й інформацією, що відбивають різні точки зору.

Хоча бесіда, що почалася, вибудовується самостійно, процес обговорення в «акваріумі» зазвичай проходить за участю ведучого. Цей метод майже завжди є частиною більш широкого процесу діалогу та обговорення.

 

Методика.

Утворити центральне коло із шести-восьми стільців – це «акваріум». Інші стільці розставляють у кілька рядів навколо «акваріума». Кілька учасників (призначених або тих, що зголосилися добровільно) заповнюють «акваріум», а решта – сидять на стільцях поза акваріумом.

Ведучий оголошує тему, і учасники приступають до обговорення. Аудиторія навколо акваріума стежить за ходом дискусії.  

 

Існує два типи «акваріумів»:

  • Відкритий «акваріум», у якому кілька стільців (1-2) залишаються вільними. Будь-який слухач із аудиторії в будь-який момент може зайняти вільне місце, тобто приєднатися до «акваріума». Коли це відбувається, один із учасників «акваріума» має добровільно вийти з нього, звільнивши стілець. У ході дискусії учасники часто заходять і виходять із «акваріума».
  • Закритий «акваріум», у якому всі стільці зайняті. Ведучий ділить учасників на дві групи (або більше, залежно від ситуації). Перші учасники «акваріума» висловлюються з приводу названої ведучим теми протягом певного часу. Коли час мине (або коли вичерпаються нові думки), перші учасники виходять із «акваріума», поступаючись місцем новій групі слухачів з аудиторії. Нова група продовжує обговорення попереднього питання.

Організована у такий спосіб дискусія може тривати доти, доки велика кількість слухачів не побуває в «акваріумі».

В обох випадках, після закінчення певного часу «акваріум» закривається, і ведучий підводить підсумки дискусії.

 

Переваги методу.

! Бесіда в «акваріумі» може проводитися в численних групах.

! Між аудиторією й виступаючими в «акваріумі» немає ніякої різниці.

! Бесіда в «акваріумі» вимагає активної участі присутніх.

З цих причин «акваріуми» стали популярними на нарадах і конференціях, що будуються на принципі активної участі аудиторії.

Для того щоб підготовувати і провести зустріч в «акваріумі», необхідно:

ð Подумати, чи відповідає цей метод цілям зустрічі.

ð Дістати згоду організаторів зустрічі на проведення бесіди в «акваріумі».  

ð Зв'язатися з кожною людиною, яку ви особливо хотіли б залучити до бесіди в «акваріумі», і пояснити, як проводиться така бесіда та яка їхня роль у цьому процесі.

ð Переконатися в тому, що наявний фізичний простір дозволяє влаштувати «акваріум»:

- кілька стільців у центральному колі (за необхідності – на підвищенні, щоб учасників було видно всім);

- концентричні ряди стільців і/або круглі столи навколо «акваріума»;

проходи, що дозволяють безперешкодно підійти до центрального кола;

мікрофони (за необхідності);

- іноді буває корисно користуватися фліпчартами[2] або аркушами паперу на стінах для запису або схематичного зображення головних ідей.

ð На початку сесії попросити всіх учасників зайняти місця і пояснити їм, як буде організовано весь процес, сформулювати «провокаційне» запитання й попросити тих, хто перебуває в «акваріумі», висловити свої міркування.

 

Навчання на базі кейсів

Що являє собою навчання на базі кейсів (НБК)?

Кейси – це складні, засновані на фактичному матеріалі проблемні ситуації, що використовуються для стимулювання дискусії та спільного аналізу в аудиторії. Навчання на базі кейсів передбачає інтерактивне дослідження спеціально підібраних реалістичних ситуацій, у ході якого активна роль приділяється саме учням (центроване на учні навчання). Учні розглядають проблеми з позиції, що вимагає аналізу, і намагаються розв'язати питання, на які неможливо дати одну «єдино правильну» відповідь.

 

Навчання на базі кейсів:

  1. vактивна роль приділяється учням;
  2. vстимулює взаємодію та співпрацю між учнями
  3. vнаводить на обговорення конкретних ситуацій, що, як правило, ґрунтуються на прикладах із практики
  4. vпорушує питання, на які неможливо дати одну «єдино правильну» відповідь.

 

У процесі навчання на базі кейсів учні:

ü                ставлять себе на місце персонажів і заглиблюються в обставини, у яких відбуваються описані події;

ü                дивляться на проблеми з погляду персонажів;

ü                пов’язують зміст кейса зі своїм життям;

ü                привносять свої фонові знання й методи;

ü                висловлюють думки, порушують питання, захищають свої позиції;

ü                будують алгоритм аналізу даних і пропонують можливі розв'язки;

ü                можуть не погоджуватися, а іноді йдуть на компроміс.

 

У процесі навчання на базі кейсів тренер:

ü                діє як фасилітатор[3];

ü                заохочує дослідження прикладу й розгляд дії персонажів у світлі прийнятих ними рішень.

 

Кейси повинні:

  • ґрунтуватися на реальній ситуації;
  • являти собою складні проблемні ситуації, що стимулюють дискусії й спільний аналіз в аудиторії;
  • стимулювати інтерактивне дослідження реалістичних і конкретних ситуацій самими учнями.

 

Переваги НБК

! Учасники відбирають і обробляють фактичні дані, застосовують аналітичний інструментарій і методи, встановлюють взаємозв'язки між проблемами, обмірковують свій досвід, що має відношення до подібних ситуацій, і роблять висновки, які вони можуть співвіднести з новими обставинами.

! Учасники здобувають знання відносно сутності проблеми, у них виробляються аналітичні вміння, навички спільної роботи й спілкування.

! Кейси підвищують практичну значимість навчання, надаючи учням можливість спостерігати за тим, як теорія втілюється в практику  

! Підвищується активність, зацікавленість і рівень участі слухачів

! НБК розвиває навички групового навчання, вміння виступати перед публікою й критичне мислення

! Оскільки в основу багатьох кейсів покладені актуальні й реальні проблеми, їх використання на заняттях в аудиторії підвищує значимість розглянутої теми.

 

 

Розробка кейсів

  • Кейс – це оповідь.

- Він повинен мати цікавий сюжет, що співвідноситься з життєвим досвідом аудиторії.

- У нього повинне бути початок, середина й кінець.

- Кінця може й не бути - він буде написаний учнями після закінчення обговорення.

  • У кейс слід включати висловлення персонажів.

- Вони вдихають у кейс життя й драматизм.

- Наближають кейс до реальної ситуації.

  • Кейс має бути актуальним для читача.
  • Кейс повинен бути корисним з педагогічної точки зору.

 

 

Департамент розвитку

профспілкового руху апарату ФПУ



[1] PowerPointпрограма з офісного пакету Microsoft Offise, за допомогою якої легко і просто створити гарну презентацію своєї доповіді, що дає можливість продемонструвати її основні положення, зробити її більш наочною і зрозумілою для аудиторії.

[2] Фліпчарт являє собою дошку, що може бути будь-яких розмірів, на якій пишуть або малюють що-небудь спеціальними маркерами.

[3] Від англійського слова fasilitateстимулювати, активізувати. В даному випадку – людина, що виконує роль посередника між учасниками навчання з метою полегшити їх взаємодію у вирішенні поставленого завдання.