Нові форми і методи профспілкового навчання Метод модерації

 

Нові форми і методи профспілкового навчання

Метод модерації

 

Останнім часом значного поширення в методиках інтерактивного навчання дістав метод модерації. Застосовують цей метод з метою навчити працювати в одній команді і швидко приймати рішення в умовах обмеженої інформації та браку часу.

Прийняття рішень у групі ґрунтується на наявній в учасників інформації з використанням при цьому наступних методів дослідження:

-                 експертних;

-                 аналітичних;

-                 експериментальних.

Експертні дослідження ґрунтуються на знаннях, інтуїції, досвіді, здоровому глузді учасників обговорення проблеми.

Аналітичні дослідження являють собою застосування чітких методів, найчастіше математичних формул, для аналізу проблеми.

Експериментальні дослідження передбачають науково поставлений експеримент.

З урахуванням перерахованих методів дослідження модерація являє собою організацію відкритого обміну думками, реалізацію здатності кожного учасника діяти як експерт, аналітик або експериментатор. Процес модерації набагато ефективніший, якщо модератор-керівник здатний координувати роботу кожного учасника.

Методу модерації притаманна наступна послідовність у роботі:

а) обговорення отриманої вступної інформації, що міститься в кейсі;

б) виділення релевантної[1] інформації щодо питання, яке розглядається підгрупою;

в) обмін думками й складання плану роботи над проблемою;

г) робота над проблемою (дискусія);

д) вироблення рішень проблеми;

е) дискусія для прийняття остаточних рішень;

ж) підготовка доповіді;

з) аргументована коротка доповідь.

 

Технічні прийоми модерації

 

Успішна робота в групі залежить від модератора. Перед модератором стоїть завдання керувати роботою групи (підгрупи). При цьому модератор повинен:

  1. - мати особистісні характеристики лідера й організатора процесу;
  2. - мати достатні знання й підготовку для ролі керівника;
  3. - постійно контролювати напрям дискусії, не допускаючи відхилення від теми;
  4. - контролювати час, відведений на тему;
  5. - стежити за поведінкою учасників дискусії, не допускаючи конфлік- тів та пасивної поведінки;
  6. - уміти узагальнити результати й захистити точку зору перед опонентами.

Модератор не повинен викликати до себе почуття неприязні або роздратування з боку інших учасників.

 

Технічна робота модератора полягає в наступному.

1. Пропозиція ідеї:

• модератор фіксує всі ідеї, висловлені в ритмі мозкової атаки;

• регулює потік ідей.

Не допускається критика ідей. Краще, якщо ідеї будуть виписані на дошці або аркуші паперу.

2. Дискусія по висунутих ідеях:

• модератор фіксує висловлювання-думки про ідеї;

• регулює потік висловлювань;

• групує висловлювання.

Висловлювання учасників можуть бути записані ними на окремих аркушах, краще фломастерами, і подані на загальний огляд.

Таким чином, технічні прийоми модерації ґрунтуються на наочності, доступності інформації й систематизації за типами відповідей.



[1] Релевантний (від англ. Relevant) – доречний, такий, що стосується справи.