Положення про Школу профспілкового активу

Схвалене постійною комісією Ради ФПУ з питань організаційної роботи

 

 

Положення

про Школу профспілкового активу

(примірне)

 

Розділ І. Загальні положення

 

1.1.         Школа профспілкового активу первинної профспілкової організації (далі – Школа профактиву) створюється з метою організації навчання членів профспілок.

1.2.         Школа профактиву діє під загальним керівництвом голови первинної профспілкової організації.

1.3.         У своїй роботі Школа профактиву керується чинним законодавством України, постановами виборних органів всеукраїнської профспілки, рекомендаціями регіональних профоб’єднань та зазначеним Положенням.

1.4.         Школа профактиву підзвітна і підконтрольна профспілковому комітетові.

1.5.         Школа профактиву взаємодіє з відповідними структурами галузевої профспілки та навчально-методичним центром профспілок (у разі його наявності).

 

Розділ ІІ. Завдання школи профактиву

 

Основними завданнями Школи профактиву є:

2.1. Організація і проведення семінарів, тренінгів, інших форм навчання з питань захисту трудових, соціально-економічних і правових інтересів членів профспілок.

2.2 Проведення роботи з роз’яснення працівникам ролі й завдань профспілок, переваг профспілкового членства;

2.3. Організація навчання членів постійних комісій профкому за напрямами роботи.

2.4. Підготовка з числа спеціалістів переговірників для ведення переговорів з метою укладання колективного договору.

2.5. Підготовка профспілкового активу: профспілкових пропагандистів, агітаторів, організаторів, громадських інспекторів праці тощо.

2.6. Розповсюдження матеріалів та інформації про діяльність профспілкового комітету, галузевої профспілки, профоб’єднання, Федерації профспілок України.

2.7. Опанування слухачами методик публічного виступу, ведення діалогу, дискусії.

2.8. Формування у профактивістів активної життєвої позиції та лідерських рис.

 

Розділ ІІІ. Організація роботи Школи профспілкового активу

 

3.1. Безпосереднє керівництво та організація роботи Школи профактиву покладається на голову постійної комісії профкому первинної профспілкової організації з питань організаційної роботи – директора Школи профактиву.

Директор Школи профактиву:

- планує роботу Школи профспілкового активу, подає план роботи на затвердження профспілкового комітету, організовує виконання плану роботи Школи;

- комплектує навчальні групи з урахуванням віку та досвіду профспілкового роботи;

- підбирає позаштатних викладачів, тренерів;

- складає графік проведення занять;

- організує облік відвідувань слухачами занять;

- здійснює контроль за своєчасним та регулярним проведенням занять.

3.2. З метою координації навчального процесу в Школі профактиву створюється Навчальна рада, яка:

- вносить пропозиції та рекомендації щодо навчальних програм, удосконалення навчального процесу;

- добирає навчально-методичну літературу;

- здійснює контроль за якістю проведених занять;

- аналізує, узагальнює та розповсюджує позитивний досвід навчання профспілкового активу.

3.3. Склад Навчальної ради формується з голів постійних комісій первинної профспілкової організації.

3.4. Навчальний рік у Школах профактиву розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

3.5. Після закінчення навчального року Навчальна рада підбиває підсумки і вносить їх на затвердження профспілковому комітету.

 

Розділ ІV. Прикінцеві положення

 

4.1. Положення про Школу профактиву набуває чинності з моменту затвердження його профкомом первинної профспілкової організації.

4.2. Зміни і доповнення до Положення вносить профспілковий комітет первинної профспілкової організації.

Департамент розвитку профспілкового руху

 

 

Схвалене постійною комісією Ради ФПУ з питань організаційної роботи

 

Рекомендації

щодо створення та діяльності Школи профспілкового

активу первинної профспілкової організації

 

Система профспілкової освіти складається з кількох організаційних ланок, однією з яких є Школа профспілкового активу (далі –- Школа профактиву). На Школу профактиву покладаються завдання підготовки дієвого профспілкового активу, здатного ефективно захищати права і інтереси працюючих.

Школа профспілкового активу створюється первинною профспілковою організацією. Безпосереднє керівництво здійснює голова профспілкового комітету.

Організація навчального процесу покладається на комісію з питань організаційної роботи профспілкового комітету, голова якої є директором Школи профактиву. Координує навчальний процес Навчальна рада, до складу якої входять голови постійних комісій профспілкового комітету.

 

 

 

 

Організація навчання.

Навчальний рік у Школі профактиву розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Заняття в Школі профактиву бажано проводити один раз на місяць тривалістю 2 - 3 академічні години.

При формуванні навчальних груп слід враховувати вік, досвід роботи активіста, його освітній рівень, режим роботи на виробництві. Оптимальний склад навчальної групи до 20 осіб.

Школа профактиву працює на основі навчального плану, який затверджується профспілковим комітетом. За основу беруться навчальні плани, які розроблені для системи профспілкового навчання з урахуванням конкретних завдань, що стоять перед профспілкою. Навчальний план складається з назви групи, кількості осіб, календарного розкладу занять, місця проведення занять, особи, відповідальної за проведення навчання.  Наприклад:

 
Навчальна 
група
Кількість
осіб
Календарні дні 
( дата і місяць)
Часи занять
Місце проведення
Відповідальні
 
 
вересень
жовтень
листопад
грудень
січень
лютий
березень
квітень
травень
 
 
 
 
Заняття в Школі профактиву плануються директором спільно з Навчальною радою. При цьому розробляється тематичний план курсу з визначенням місця і часу проведення. 
Тематичний план складається до початку занять і включає послідовність розміщення навчальних тем, форму проведення занять і кількість відведених годин. Наприклад:
Дата
Назва теми
Форма проведення
Кількість годин
Методичне забезпечення
 
 
 
 
 
 
Тематичний план підписується директором Школи профактиву.
Зайняття в школі профспілкового активу проводяться за розкладом, складеним для кожної групи окремо. Наприклад:
     
   
Дата
Назва групи
Назва теми
Кількість годин
Прізвище викладача
Місце проведення
 
 
 
 
 
 
 
У разі необхідності розклад може бути змінено.
До складу лекторської групи підбираються досвідчені профспілкові тренери, викладачі. До навчального процесу можуть залучатися викладачі з вузів, профспілкові працівники всіх рівнів.

 

Методи навчання.

Принципово нові умови діяльності сучасної людини кардинально змінюють суть освіти: вона перестає бути способом засвоєння готового і загальновизнаного, перетворюючись на процес інформаційного обміну з навколишнім середовищем.

Принципи освіти дорослих:

- доросла людина самостійна й прагне до самореалізації, тобто її необхідно залучати до навчального процесу;

- доросла людина має досвід і знання, тобто виникає необхідність пов’язувати наявні знання з подіями у минулому, сучасному та майбутньому;

- доросла людина ставить перед собою конкретні цілі навчання: їй необхідно зрозуміти, яким чином отримані знання, чи допоможуть вони у вирішенні тих чи інших питань;

- запит на результати навчання: для дорослої людини важливо, щоб отримані знання знайшли своє застосування у практичній діяльності;

- дорослій людині необхідна повага: комфортне середовище навчання дає можливість почувати себе спокійно і впевнено.

Навчання – це інтелектуальна праця, що вимагає чимало зусиль і затрат часу. Не можна вимагати, щоб інформація, отримана у процесі навчання, відразу ж втілювалась у практичних справах. Крім того, слухач має отримати ті знання, які сприяли б вирішенню реальних життєвих проблем.

При проведенні занять краще використовувати нові освітні технології й активні методи навчання, які забезпечують врахування особливостей навчання та найефективніше досягнення поставлених цілей.

Інтерактивні методи навчання підвищують ефективність навчального процесу і сприяють:

-         створенню сприятливих умов для навчання;

-         процесу передачі інформації зі спільною роботою учасників;

-         новому імпульсу навчальної програми.

До методів інтерактивного навчання можна віднести:

  • метод аналізу ситуацій (кейс-метод);
  • ділова гра;
  • рольова гра;
  • тренінг;
  • дискусія;
  • круглий стіл;
  • практичне заняття тощо.

Використання різних методів навчання сприяє не лише збереженню уваги і працездатності групи, а й відображає реальні життєві ситуації, які необхідно вирішувати.

Департамент розвитку профспілкового руху